Музей

«Головинський період»

  • 1816 р. – неподалік від Боржомськой долини, в м. Гори розквартирований Херсонський гренадерський полк, солдати якого відкрили мінеральне джерело Боржомі.
  • 1834 р. – на зміну Херсонському полку прибувають грузинські гренадери. Полковий лікарк С. Аміров починає вивчати склад та дію мінеральної води з джерела, а також відправляє перші проби у вищі медичні кола Петербургу та Москви.
  • 1841 р. – намісник царя на Кавказі генерал Євгеній Головін привозить на лікування в Боржомі свою хвору дочку Катерину, а після зцілення останньої називає джерела Євгеніївським та Катериненським.
  • 1842 р. – доктор Аміров звертається до генерала Головіна з проханням облаштувати в Боржомі курорт. Починається період розвитку інфраструктури Боржомі.

«Воронцовський період»

  • 1846 р. – новий намісник царя на Закавказзі М. Воронцов звертає увагу на Боржомський маєток та його мінеральні води. Зробивши курорт своєю літньою резиденцією, він будує в Боржомі будинки, бювети, ванни, парки, церкви, готелі, мости та дороги, проводить телефонне та поштове сполучення з Тіфлісом.
  • 1850 р. – здійснена перша спроба розливу боржомської мінеральної води та її експорту за межі курорту: аптекар військового лазарету Захаров розливає воду в 1300 овальні півлітрові пляшки і везе на продаж в Тіфліс. В Боржомі між тим розкинуто Парк мінеральних вод.

«Романівський період»

  • 1862 р. – намісником Закавказзя призначається великий князь Михайло Романов, який обирає Боржомі своєю літньою резиденцією. Починається період капітального будівництва курорту з інфраструктурою на рівні Карлсбада або Віші. Паралельно в авторитетних установах Росії вивчаються лікувальні властивості мінеральної води з Боржомі.
  • 1890 р. – в Парку мінеральних вод запрацював перший розливний завод.
  • 1896 р. – відкритий перший скляний завод, який з часом став випускати 10-12 млн пляшок на рік.
  • 1899 р. – в Боржомі будують першу електростанцію потужністю 3 тисячі кінських сил, яка забезпечувала електрикою Боржомську ущелину та ще три прилеглі райони.
  • 1900 р. – в Боржомі відряджено хіміка Ф. Мольдснгауера, який розробив метод для збереження фізико-хімічних властивостей води, що розлита пляшками. Вчений запропонував насичувати воду вуглекислим газом. Метод дозволив експортувати боржомі за кордон.
  • 1904 р. – вдалося механізувати розлив боржомі.
  • 1905 р. – після налагодження виробництва вивіз «Боржомі» досягає 320 тис. пляшок. 1907 р. – «Боржомі» отримує диплом в м. Спа (Бельгія).
  • 1909 р. – «Боржомі» нагороджують золотою медаллю в Казані.
  • 1911 р. – «Боржомі» виданий почесний диплом в м. Дрездені (Німеччина).
  • 1921 р. – Боржомі отримує статус міста.

Радянські часи

  • 1953 р. – поблизу того місця, де в 1890 р. Михайло Романов побудував перший завод з розливу боржомі, зводять новий, сучасний розливний завод №1.
  • 1961 р. – експорт «Боржомі» в 15 країн світу склав 423 тис. пляшок.
  • 1969 р. – побудований розливний завод №2.
  • 1980-1990-і рр. – продажі «Боржомі» досягли рекордної відмітки – 400 млн пляшок на рік.

Наш час

  • 1995 р. – починається нова ера «Боржомі»: на заводи залучено інвесторів.
  • 1997 р. – модернізовані розливні заводи №1 і №2. У власність компанії переходить Хашурський скляний завод, розташований у 30 км від Боржомі, який також було переобладнано.
  • 1998 р. – на заводі №2 відкрито виробництво «Боржомі» в ПЕТ-пляшках.
  • 1999 р. – на заводі №2 відкрито виробництво негазованої мінеральної води «Джерела Боржомі».
  • 2002 р. – завод №2 почав виробництво негазованої мінеральної води «Бакуріані» в 5-ти, а з 2008 р. – в 6-літрових пляшках.
  • 2004 р. – почався другий етап модернізації заводів. Встановлені нові європейські лінії з розливу води, проведені роботи з реконструкції заводських будівель та складів.
  • 2005 р. – виробництво «Боржомі» досягло 200 млн пляшок.
  • 2007 р. – відома міжнародна сертифікаційна компанія Bureau Veritas провела аудит розливних заводів, в результаті якого їм присуджено міжнародний сертифікат безпеки і якості виробництва ISO 22000.